Темченко Юля. Директор ДМШ №1 Черкаси.
Прошу ще раз пояснити відносно вимог подання декларацій директорами шкіл та їх заступниками. З повагою, Юля.
Позиція Міністерства юстиції щодо застосування до керівників навчальних закладів та їхніх заступників статті 4 закону „Про засади запобігання та протидії корупції”
У зв’язку із запитами, які надходять до Міністерства юстиції стосовно можливого поширення на керівників навчальних закладів та їхніх заступників обмежень щодо заняття викладацькою діяльністю у робочий час (застосування пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції"), вважаємо за необхідне повідомити наступне:
Суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків в юридичних особах, а також фізичні особи – підприємці (відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції").
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 вказаного Закону особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту, що здійснюється в позаробочий час) безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено законом.
При застосуванні зазначених положень Закону до керівників навчальних закладів та їхніх заступників слід враховувати положення Законів України "Про освіту" та "Про вищу освіту", якими визначаються, зокрема, особливості педагогічної та науково-педагогічної діяльності.
Так, частиною першою статті 20 Закону України "Про освіту" встановлено, що навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо).
Відповідно до частини першої статті 54 цього Закону педагогічну діяльність у навчальних закладах здійснюють педагогічні працівники, у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти – науково-педагогічні працівники.
Згідно із статтею 47 Закону України "Про вищу освіту" педагогічними працівниками є особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю.
До науково-педагогічних працівників віднесено осіб, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.
Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників").
Відповідно до цього Переліку до посад педагогічних працівників віднесено, зокрема, посади директора, завідувача, начальника вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, загальноосвітнього навчального закладу та дошкільного навчального закладу, а до посад науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III – IV рівня акредитації віднесено, зокрема, посади керівника (ректора, президента тощо), заступника керівника (першого проректора, проректора, першого віце-президента, віце-президента), діяльність якого безпосередньо пов’язана з навчально-виховним або науковим процесом.
Враховуючи наведене, вважаємо, що положення пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" у частині встановлення обмеження щодо зайняття викладацькою діяльністю виключно в позаробочий час не поширюється на осіб, що займають посади керівників навчальних закладів та їхніх заступників.
Прес-служба Міністерства юстиції України
тел. 271- 17-33 E-mail: [Тільки адміністратори мають право побачити це.]
Журнал «Все о бухгалтерском учете № 14 от 08.02.2012 г.
ДЕКЛАРИРОВАНИЕ ДОХОДОВ
ДЕКЛАРАЦИЯ ПО АНТИКОРРУПЦИОННОМУ ЗАКОНУ: КОГДА И КОМУ ПРЕДОСТАВЛЯТЬ И КАК ЗАПОЛНЯТЬ
В прошлом году существенно обновили налоговое законодательство, что привело к внесению изменений в ряд других законов. Так совпало, что законотворцы в минувшем году порадовали и новым антикоррупционным законодательством (действует с 01.07.11 г.). Вместе с тем 1 января 2012 г. заработала ст. 12 Закона о коррупции относительно фи¬нансового контроля и его ст. 11 касательно спецпроверки . Именно этот Закон узаконил Декларацию об имуществе, доходах, расходах и обязательствах финансового характера (далее — Декларация об имуществе, доходах, расходах). И ныне должностные лица, попадающие в сферу действия Закона о коррупции, просто растерялись: как декларировать свои доходы и расходы. Выясним вместе
Начнем с того, что сегодня для госслужащих, судей и некоторых других категорий лиц узаконены две формы декларации. Наряду с Декларацией об имуществе, доходах, расходах, которая приведена в приложении к Закону о коррупции, существует еще одна. Это Налоговая декларация об имущественном состоянии и доходах, которую во исполнение п. 179.9 НКУ утвердил Минфин приказом № 1395 (далее — Налоговая декларация).
Конечно, назначение, основания и сфера применения. а также сроки предоставления у них разные. Если первую обязаны предоставлять по месту работы определенные субъекты ответственности за коррупционные нарушения (до 1 апреля), то вторую — отдельные категории граждан в налоговую в соответствии с НКУ и другими законами (до 1 мая). О том, кого обязали сдавать Налоговую декларацию и как ее заполнить, читайте в газете "Все о бухгалтерском учете" № 12 за 2012 год.
Однако, если исследовать законодательство, увидим, что зачастую одному и тому же лицу придется заполнять обе формы. Акцентируем внимание на Декларации об имуществе, доходах, расходах, которую должны предоставлять некоторые категории лиц, подпадающие под определение субъектов ответственности за коррупционные деяния.
Декларация об имуществе, доходах, расходах: для кого обязательна
Эту форму используют для реализации финансового контроля в отношении определенного круга субъектов ответственности за коррупционные деяния и во время специальной проверки лиц, которые претендуют на занятие должностей, связанных с исполнением функций государства или местного самоуправления. По сравнению с прошлогодними формами , декларацию существенно отредактировали и подходы к ее заполнению изменились. Расскажем подробнее.
В когорту лиц, которые должны заполнять Декларацию об имуществе, доходах, расходах, попадают должностные лица из п. 1 и пп. "а" п. 2 ч. 1 ст. 4 Закона о коррупции. Их основной список — в таблице на стр. 34
Дивись посилання на нашому сайті у розділі "Нові надходження" - "Подання декларацій"
[Тільки адміністратори мають право побачити це.]
Перелигіній Людмилі Федорівні - Голові ЦК профспілки працівників культури
Шановна Людмила Федорівна! Прошу надіслати пану Лавриновичу листа наступного змісту:
Міністерство юстиції України
01001 м.Київ, вул.Городецького, 13
Міністру юстиції України
Лавриновичу О.В.
Шановний Олександре Володимировичу!
Керівники початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) сфери культури відповідно до п.3 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» підпадають під категорію суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення як «особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, відповідно до закону».
В численних тлумаченнях і рекомендаціях, які сьогодні з’являються в різних виданнях для керівників різних рівнів щодо виконання вищезгаданого Закону, надаються коментарі та поради щодо віднесення будь-яких осіб, які отримують заробітну плату з бюджету до категорії, передбаченої підпунктом а) пункту 2 статті 4: «посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, але одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету».
Такі тлумачення призвели до того, що начальники відділів та управлінь культури місцевих органів виконавчої влади стали вимагати від керівників позашкільних навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), їх заступників, завгоспів і навіть завідуючих відділами до 1 квітня ц.р. подавати декларації про доходи, що передбачено для зовсім інших категорій посадових осіб.
Просимо роз'яснити:
- чи законні вимоги керівників відділів (управлінь) культури щодо подання декларацій керівниками, які відносяться до категорії осіб, зазначених у п.3, ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- і, якщо такі вимоги законні, то якими нормативними актами вони регулюються?
З повагою, Олександр Шаліт